спокутувати

спокутувати
—————————————————————————————
споку́тувати
дієслово недоконаного і доконаного виду
рідко

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "спокутувати" в других словарях:

  • спокутувати — ую, уєш, недок. і док., рідко споку/тати, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Заслуговувати чим небудь прощення за щось. || Нести покарання за злочин, провину; розплачуватися. •• Споку/тувати гріх (гріхи/) а) молячись, дотримуючись посту і т. ін …   Український тлумачний словник

  • спокутувати — [споуку/туватие] уйу, уйеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • спокутувати — (що нести покарання за провину, учинений злочин тощо), покутувати, каратися, розплачуватися, розплатитися …   Словник синонімів української мови

  • відпокутувати — ую, уєш, недок. і док., перех. і неперех., зах. Те саме, що спокутувати …   Український тлумачний словник

  • залагоджувати — ую, уєш, недок., зала/годити, джу, диш, док., перех. 1) Усувати пошкодження, що небудь забиваючи, залатуючи і т. ін. 2) перен. Змінювати на краще, поліпшувати, поправляти (справи, матеріальне становище і т. ін.). || рідко. Спокутувати,… …   Український тлумачний словник

  • замолювати — юю, юєш, недок., замоли/ти, олю/, о/лиш, док., перех. 1) перев. у сполуч. зі сл. гріхи. || перен., розм. Старанною роботою, добрими вчинками і т. ін. спокутувати свою провину. 2) тільки док., перен., рідко. Почати пристрасно благати про що… …   Український тлумачний словник

  • незмивний — а, е. 1) Якого важко або неможливо змити. Незмивна пляма. 2) перен. Якого не можна позбутися, забути, спокутувати. Незмивна ганьба …   Український тлумачний словник

  • неспокутуваний — а, е. Якого не можна спокутувати …   Український тлумачний словник

  • окупати — а/ю, а/єш, недок., окупи/ти, окуплю/, оку/пиш, док., перех. 1) Покривати витрати на що небудь; давати прибуток, який покриває видатки на щось. || перен., розм., рідко. Те саме, що спокутувати. 2) діал. Купувати …   Український тлумачний словник

  • підкушувати — ую, уєш і діал. підку/сювати, юю, юєш, недок., підкуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Кусаючи знизу, псувати. || рідко. Злегка стискаючи, кусати (звичайно губи). || у сполуч. зі сл. нечистий, чорт і т. ін., перен. Спонукати, спокутувати кого… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»